Ліцей "Крила"
Люди з
Крилами
Наталя

Кощеєва

Директорка, засновниця школи

20 квітня
Бліцпитання до Наталі
- Які цінності ліцею Крила?

Свобода — одна із цінностей школи.
У дітей також є великий запит на чесність — це ще одна цінність нашої школи.
Повага до особистості — третя.

Навики пізнання та розкриття себе, пошук саме свого шляху, саме свого інтересу, який може відрізнятись від інших. Ці процеси ніби не дотичні до навчання, але вони дають особистості дитини дуже багато для реалізації іі у світі.


- Як дитина зрозуміє, що тут чесні?

Ми не "малюємо" оцінки. Що заробив, наскільки доклав зусиль - стільки і отримав. Обговорюємо усі теми чи то статеве виховання, чи наркотики, чи булінг. А ще ми дотримуємось чистоти спілкування без пліток.

У нас відсутні покарання. Ми не маємо шаблону, під які підганяється дитина. Вона може залишатися такою, яка вона є, і їй тут раді. Єдине, що ми не толеруємо - це булінг та зневага до оточуючих; у такому випадку ми змушені розпрощатись із учнем.


- На вашу думку, найголовніші навички, з якими дитина має закінчити школу?

Вміти сформулювати свою думку та відстояти її. Не боятись демонструвати світу себе. Вміти проявляти себе як автора, творця. Працювати в команді і розуміти свою роль у ній.

Розуміти себе, свої емоції та реакції. Знати свої сильні сторони. Любити вчитись та багато читати. А ще критичне мислення, вміння аналізувати інформацію, розуміти причинно-наслідкові зв'язки.


- Яке головне завдання школа ставить перед собою?

Одне із завдань школи — пізнання дитиною самої себе. Це дуже цікаво, дуже глибоко. В цьому нам допомагають вчителі та психологи. Зараз ми бачимо у наших підлітків великий запит на вивчення психології.

Насправді, ця школа не тільки для дітей, але й для дорослих. Це простір, де ми, дорослі, вчимося взаємодіяти між собою та з дітьми. Так само і діти навчаються. Вони вивчають не стільки математику, англійську чи українську мови. Вони вивчають життя. Ми намагаємось їм показати, що життя і школа — це не дві різні речі, а єдина спільна екосистема. Школа не повинна готувати до життя - жити треба вже тут, у школі.


- Що для вас школа?

Я дуже тішуся, як у цьому просторі вдалося зібрати надзвичайно цікавих людей: дорослих, дітей, сімей. Вони дуже багато хорошого приносять сюди. Їм є чим поділитися. І головне — у них є багато того, що можна розкрити. Моя роль і цього середовища — допомогти розкритися потенціалу. Побачити в кожному дещо більше.

Я рада, як багато прекрасних людей до нас долучилося. Вони дозволяють нашим дітям проявляти себе, навчатися, ставити питання, різні, провокативні. До того ж, вони вчать дітей через провокативні питання. Це дуже мудро і дітям це подобається.

А ще я сама тут зростаю як особистість та постійно вчусь у самих дітей - відкритості, вмінню радіти, через них дізнаюсь багато новинок із сучасного світу дітей.


- Хто до вас приходить?

У мене враження, що до нашої школи приходять не батьки, а діти. Бо саме діти відчувають ось це середовище, де їм потрібно бути. І вони приводять сюди своїх батьків. Дуже цікаво працювати з дітьми. Ми через них бачимо родини, ситуації, історії. Для мене важливою є можливість через дитину показувати щось родинам.

Ми бачимо, що батьки зі свого минулого формують очікування щодо своїх дітей. Ми працюємо над тим, щоб батьки бачили не оцінки, а дитину, її особистість. Тут, у школі, дитина розкривається ширше, повніше: у взаємодії між собою та з дорослими, які несуть інші моделі поведінки. Усе це ми показуємо батькам. Саме так батьки можуть більше дізнатись про свою дитину.

Для деяких учнів ми зіграли реабілітаційну роль. До нас приходять діти у важких станах після попереднього досвіду. Батьки досить швидко бачать результат - зовсім іншу дитину, яка відчуває підтримку і безпеку, повертає собі інтерес до навчання. Учні відпускають усі ці шкільні травми.

Але реабілітація після інших шкіл — це не є основою нашої діяльності. Цікавіше працювати із дітьми, які відчувають себе, свою природу, свою свободу - з ними можна готувати цікавезні проєкти.

Зараз більше приходить дітей мотивованих до навчання. З'явились перші стипендіати - ті, хто не тільки відмінно вчаться, а ще й пишуть наукові роботи, беруть участь в олімпіадах та різноманітних конкурсах.

Англійська мова. Мене дуже тішить, що у цій школі усі діти люблять англійську. Немає ніякої перестороги чи внутрішнього бар'єра. Вона вивчається з великою цікавістю, інтерактивно. Ті дітки, які прийшли з якимось острахом щодо цього, дуже швидко його позбуваються і починають спокійно говорити. Починають сприймати англійську природно. Це дуже тішить.


- Які ваші критерії того, що ви все робите правильно?

У школі відчувається спокій та радість від процесів, фонтанують ідеї та бажання реалізовувати класні проєкти як серед дітей, так і серед дорослих.


- Розкажіть про плани школи на наступний рік.

Цього року я зрозуміла, що ми отримали достатньо досвіду, сил та компетентності, щоб розширитися. Запросити більше сімей, більше дітей, яким цінне саме україномовне середовище. Сім'ї, які створюють цікаві та потрібні краіні проєкти у науці, культурі та новітніх технологіях. За відчуттями це близько 100 учнів.

У старшій школі хочеться більше уроків філософії, антропології, риторики та дискурсів. Цікавих творчих проявів як до прикладу виставки картин, своє ТБ, електронна газета, тощо. А ще запровадити самоврядування із трьома рівноправними складовими - вчителі, батьки, діти.
Натискаючи кнопку, ви даєте згоду на обробку персональних даних