Медіа Крила

Софія Демко

Рецензії учнів
В понеділок у Києві на вулиці Небезпеки розвалився п’ятитиповерховий житловий будинок о 16:48. Наша команда змогла приїхати та опитати свідків і жертв, які вижили після розвалу будинку.

Свідки, на ім’я Сором і Сум, почули гучні звуки розтріскування приблизно за 5 хвилин до розвалу даху. «Мені дуже шкода. Я почув ці звуки не вперше, подумав що, все ж таки, зможе потриматися ще трішки, – Сором продовжив, – але я очікував занадто багато від цього дому – ні, від нашого дому».

«Дах нашого будинку на самом дєлє єлі-єлі тримається уже скільки років! Я не здивована, що вона розвалилася. Але щоб до такої міри розвалитися, щоб аж спричинити до руйнування всього дому…»

Фрустрація, також відома як Бабця Брут, сказала свою думку до всього цього. «Вапшета всі знали про проблему з кришою, але ніхто не хотів усвідомити це уже давно. Навіть я сама не знаю, коли началися ці проблеми, а я тут живу половину свого життя!»

Вулиця Небезпеки знаходиться в Голосіївському районі. Вона розташована між високими житловими блоками та видовженими одноповерховими хатинками. Дерева ростуть на кожному квадратному метрі; дороги чисті; смітники заповнені сміттям. Хатинки збудовані між самими житловими будинками. Через це одна хата, яка стояла поруч з будинком, зруйнувалася коли будівля впала.

В будинку багато людей поранилися: їх доправили в лікарню, щоб одужувати. Дехто помер в будинку, а інші – в лікарні. Сум, Фрустрація та Розчарування особисто знали  деяких померлих. «Я знав Щастя. Вона була дуже чудовою дитиною: вона не боялася просити допомогу та ніколи погано не реагувала, бо мала дуже велике співчуття до інших. Щастя насправді моя сусідка – жила з Бабкою Брутом та Розчаруванням».

«Я Розчарування, піклун Щастя та чоловік Фрустрації. Ми за нею доглядали, тому що ситуація вдома з батьками була неадекватною. Фрустрація висловлювалася начебто не турбувалася про це все, але це просто її спосіб впоратися, – Розчарування продовжував розповідати про дівчинку, стримуючи сльози, – напевно, всі тут ще повністю не усвідомили що трапилося. Наш дім, те що англійською називають “home”, зруйнований».

Страх, один з підлітків, якого доправили до лікарні, сказав те, що трапилося в будівлі до нього: «Я сначала нічого особливого не робив. Просто грав з моїм братанчіком Безпекою. Ми реально нічого не чули, но коли почули звуку грози над нами, ми зрозуміли, що щось не так. Цей звук був дуже громким – ми навіть перестали гратися. Відчувалося, начебто час зупинився на пару хвилин. В ці хвилини я не міг думати, але Безпека зміг якимось чином скласти всю картину і він мене рєзко і сильно потягнув за руку та заставив мене бігати за ним по сходах. Я нічєво не понял, только знаю, що перш ніж я це зрозумів, я стояв надворі, і коли я повернувся до нього лицем, – Страх зробив довготривалу паузу, – щось велике впало на нього».

Дороги закрили під час першої години провалу, маса людей, яка складалася з 15-ти осіб, на кожній стороні збиралася. Дехто намагався пролізти через ворота, щоб приблизитися до місця події, використовуючи машини мешканців вулиці. Це швидко згасало – машини швидкої допомоги постійно їздили забирати тіла, яких знайшли під шматочками будинку. 

«Ми, напевно, всі відчуваємо провину в тому, що не зробили нічого раніше, що хотіли ігнорувати тріщини в даху. Ніхто не міг здогадуватися про таких наслідків. Можливо це наша жорстока карма, яка показує, що нам – Сором подивися навколо нього – потрібно було щось зробити».

Тіло однієї людини не змогли знайти – Мотивації. Байдужість взяв на себе відповідальність зібрати імена всіх жителів будинку та його призначили як тимчасового “охоронця” цих мешканців. За допомогою Хвилювання, Розпачі та Стресу, знайшли живе тіло Впевненості (одразу відправили в лікарню) і мертві тіла Задоволення, Надії, Спокою.